Вірші про книги

Свято книжки

Тане сніг, клекочуть води,
Дзвінко птиці гомонять.
По-весняному сьогодні
Розцвіли очі хлопців.
Дуже люблять свято книжки
І дівчата, і хлопці.

   Книга - вірний,
   Книга - перший,
   Книга - найкращий друг хлопців.
   Нам ніяк не можна без книжки,
   Нам ніяк не можна без книжки! -
   Всі хлопці кажуть.   (З. Бичків)

Паперовий кораблик по імені «Книга»
Паперовий кораблик
По імені «Книга»
Не гірше корвета,
Фрегата і брига
Мене захопить
В океани мрій,
Де щедро відкриє
Скарби знань.
Готові нести мене
В далекі країни
Розповіді і казки,
Вірші і романи.
Сторінок вітрила
Наповнюються бризом
Історій талановитих,
Повних сюрпризів.
А я командор
Експедиції-читання.
Попливли зі мною
Шукати пригоди! (А. Сметанін)

 Пісенька маленьких читачів
В кожнім домі, в кожній хаті-
У містах і на селі,-
Хто навчився вже читати,
Має книжку на столі.
Дружба з книгою – це свято,
Не було б його у нас,
Ми не знали так багато
Про новий і давній час.

Все ми в книзі знайдемо.
Кращої не знаємо,
Доброї і вірної
Подруги малят!
Книгу зрозумілую,
Чесну, добру, сміливу
І дівчатка, й хлопчики-
Хочуть всі читать!

І найменшенька дитина,
Що не вміє ще читать,
Ледь колисочку покине-
Просить книжку показать.

В день народження до друга
Доведеться тобі йти,
Гайдара прекрасну книгу
Принеси в дарунок ти!

Все ми в книзі знайдемо.
Кращої не знаємо,
Доброї і вірної
Подруги малят!
Книгу зрозумілу,
Чесну, добру, сміливу
І дівчатка, й хлопчаки-
Хочуть всі читать!

Книги дружать з дітворою,
Полюби їх у житті-
І улюблені герої
Будуть друзями в путі.
Сторінки книжок завітних
Всіх нас доброму навчать-
Працювати, і учитись,
Й Батьківщину шанувать! (С. Михалков)

Про книжку
Книжка скаржилась Мар”яні:
- Я у тебе не в пошані.
Звідкіля це на мені
Плями сині та масні?
Подивися, от сторінка:
Намальована хатинка,
Під хатинкою маля,
І написано: „ Це я”.
А за дві сторінки далі -
різні звірі небувалі:
сині, жовті, та рябі,
що не снилися тобі.
Люди кажуть: - Ой, чи я ти!?
Як тебе тепер читати?
Скільки ми читали книг,
А не бачили таких!  (Марія Пригара)

Бачить-не бачить
Бачить-не бачить,
Чути-не чує.
Мовчки говорить,
Дуже мудрує.
Часом захоче-
Правди навчає,
Іноді бреше,
Всіх звеселяє.
Люба розмова,-
Будемо, діти,
З нею довіку
Жити-дружити.
Хто ж то такая
В світі щаслива,
Мудра, правдива
І жартівлива?
Як не вгадали,
Стану в пригоді:
Річ коротенька-
Книжка, та й годі. (Леонід Глібов)

Буквар (уривок)
Є книг багато – радісних, печальних.
Товстих, тонких, барвистих, наче жар.
Але одна – книжкам усім начальник,
І звуть її по-простому – Буквар.
Із нього слів не вируба сокира,
Це маленятам кращий в світі дар,
І мова в нім – легка, співуча, щира,
Дитячі душі гріє він – Буквар.( Валентин Бичко)

У книги люди, наче бджоли в соти
У книги люди, наче бджоли в соти,
Знесли духовний, чародійний мед.
Сліпцеві очі ним потри, і в миг
Побачить сонце й голубі висоти,
Відчує мислі найстрімкіших літ.
Збагне людські страждання і турботи,
Поможе іншим темряву збороти,
Рвучи з очей пов”язки чорних лент!
Благословенна та ясна година,
Коли Буквар до рук бере дитина,
Коли читає „Кобзаря” юнак,
Коли Франка „огромнії сонети”
Підносять дух, коли говорять Гете,
Шекспір, Міцкевич, Лермонтов, Бальзак. (Дмитро Павличко)